Братцы и сестры, я вам сейчас расскажу историю, которая перевернула мою жизнь с ног на голову. Как я купил МДМА и превратился в настоящего супергероя помоек. Готовы? Держитесь крепче, потому что будет адский круиз, а не просто такой скучный повседневный отчет.
Сидел я, значит, в своей хатке, изготовлял какие-то глупые фигурки из пластилина. Да, да, я такой вот творческий наркоман, мои друзья! И тут, как из ниоткуда, появился мой приятель Витя с лицом, словно затромбился на все деньги.
- Алё, брат! - крикнул он, - У меня есть закладки МДМА, готов попасть в кайф?!
Я, конечно, как настоящий гений наркотиков, сразу затарился круглыми таблетками, ибо не такой уж идиот, чтобы упустить такую возможность. Я велел Вите держаться поближе, пока я не покорю мир своим наркотическим гением.
Собравшись, мы отправились в замечательное место, где можно было попробовать все, что душе угодно. И когда МДМА проникло в мою кровь, я почувствовал, как глюк словно прокатился внутри моего черепа.
- Братцы, - сказал я, - Сейчас я стану настоящим супергероем помоек! Я буду летать между мусорными баками и делать город чище, чем душа человека после душевного затромбивания!
Так и произошло, друзья, я превратился в настоящего супергероя помоек. Я скакал по крышам зданий, словно вареный из-под первитина, собирая вокруг себя все мусорные мешки. Мои способности были такими же крутыми, как амфик, словно я стал человеком-сортировщиком.
| Когда я прилетал на очередной бак, все бросались со своими отходами, словно бабушки к престарелому бездомному на скамейке. |
Я был ярким героем, который привлекал внимание всех прохожих. Мои крылья из пластилина красиво сверкали на солнце, а на груди у меня был вышит символ помоек – мусорный мешок. |
Но не все было так просто, братцы. Однажды я столкнулся с грустной правдой – мир не всегда готов видеть героев, даже если они делают город чище. Начались проблемы.
- Откуда такой упырь взялся? - сказал один негодяй, увидев меня на своей территории, - Вали отсюда, или я тебя затромблю как последнюю голубиную попку! Я не собирался дать тому бандиту задницу. Я взял свой кодеин и смешал его с МДМА, чтобы создать суперсилу. И готов, как кислый огурчик в банке, я нанес этому хулигану настоящий удар в лицо.
Теперь весь город знал, кто я такой. Я был тем, кто делал его красивым, чистым и безопасным для всех жителей. Мои глаза светились ярче, чем лунный зайчик на холодном небе, и моя репутация росла с каждым мусорным мешком.
Прошло несколько месяцев, и я стал настоящей легендой. Дети обожали меня, глаза их блестели, когда они видели меня на крыше своего дома. Я был их спасителем, и они называли меня просто - Мусоромэн.
Однажды, когда я опять летал над городом, я увидел на улице молодого паренька, который смотрел на меня с улыбкой. Я спустился к нему и спросил:
- Эй, малыш, ты хочешь стать моим помощником? Вместе мы сделаем этот мир еще лучше!
Мальчик заулыбался и кивнул. От счастья его глаза светились ярче, чем самые свежие закладки МДМА.
Теперь у меня есть помощник, и вместе мы собираем мусор и делаем город красивее. Мы – команда, наркоманы-супергерои, спасающие мир от грязи и хаоса. Мы улыбаемся каждому прохожему и делаем его день ярче и лучше.
И, пока я продолжаю свой круиз по крышам, я знаю, что моя миссия – делать этот мир чище, словно туалет после глотка кисельного порошка. Ведь, если каждый из нас сделает хоть небольшой шаг вперед, то мы сможем изменить этот мир к лучшему.
Так что, друзья, не затромбивайтесь на бесполезные дела, поверьте в себя и делайте добро каждый день. А может быть, именно вы станете следующими супергероями, спасающими этот мир от грязи и бедности.
Але, народ, шо я вам буду розповідати! Відбулось в моєму житті таємне пригода, про яку давно мріяв, але ніколи не гадав, що зможу це зробити. Вийшло так, що я купила кетамін і вирішила поїхати в Дубаї трохи покататись на хвилях екстазу. Маю вам сказати, цей досвід був неймовірним і зашкалюючим!
Щоб все почалося, я заклала кет на одній з великих вечірок у місті. Коли з'явився знайомий ділер, в мене вже були готові диски екстазу, які я замовила заздалегідь. Очікування були неймовірними, і я не могла дочекатися, коли зможу відчути галюциногенну силу цих таблеток.
Отже, минула ніч нашого веселощів, і настала пора розпочинати кутити та сидіти бездельничати на пляжі Дубаю. Взяла з собою передатчик, щоб підтримувати зв'язок з друзями в телеграммі. Все було зумовлено тим, що я не хотіла бути зовсім сама у цьому шаленому пригоді.
Я включаю музику на своєму телефоні і починаю розмову зі своїми транками. Ми обговорюємо, які ми розумні і яскраві, коли знаходимося на хімічному хмелі. Втім, відразу після цієї розмови я вирішую, що ми просто уявляємо цю розумність і насправді просто виглядаємо як придурки, які прагнуть забути про реальний світ.
Я відходжу у власний світ і відчуваю, як екстаз починає діяти. Мої почуття проявляються у всій своїй величі. Колірні схеми починають змінюватися, а звуки набувають нового сенсу. Мені здається, що я стаю майже невидимою, як гострий лезо.
Я продовжую отримувати нові повідомлення в телеграмі від моїх друзів. Вони запитують, як у мене справи, і я можу лише засміятися над цим питанням. Насправді, у мене жодних справ - я просто хочу насолоджуватися своїм психоактивним пляшечком насолоди.
Я вирішую вийти на вулицю і прогулятися вздовж пляжу. Мої сенсори заповнюються екстазом, і мені здається, що я можу літати. Таке відчуття неймовірно веселе, і я хочу випробувати на собі кожен момент цього плавного переливання кольорів та звуків.
Потягнувшись за шортиками, я відчуваю на руках пісок, який нагадує мені про вічний рух часу. І хоча цей момент може здатися незначним, для мене він має велике значення. Він нагадує мені, що я тут і зараз, а не вперед, або назад в часі.
Мій світ стає все більш ілюзорним, коли я поглядаю на хмари, що утворюються в голові. Я споглядаю на них, як на фарбу, яка поступово тече моїми венами. Це єдиний спосіб знову з'єднатися з реальним світом і відчути себе присутнім у реальності.
Мої друзі продовжують висилати мені тисячі повідомлень в телеграмі, але вони мабуть не розуміють, що я їх навіть не читаю. Вони просто не можуть розібратися, що головне, що зараз відбувається у моїй голові, це якісь інші, зовсім нереальні речі.
Нарешті, коли ефект галлюциногенів затихає, я повертаюся до реальності і реалізовую, що я в Дубаї. Мій досвід був незабутнім, і я відчуваю, що стала трохи мудрішою, але чи варто було за це так дорого платити?
В загальному, як наркоман комік, варто сказати, що цей досвід з кетаміном в Дубаї залишиться зі мною назавжди. І хоча, можливо, я не раджу всім спробувати галлюциногени, але він точно вартий уваги для тих, хто хоче дізнатися більше про себе та свої можливості.